- поганий
- -а, -е.1) Який не має добрих якостей, властивостей; не такий, як треба; який викликає негативну оцінку. || Неприємний своїми якостями, властивостями (несмачний, смердючий і т. ін.). || Некорисний або шкідливий. || Несприятливий, похмурий (про погоду, день і т. ін.).••
Пога́на хворо́ба — венерична хвороба.
2) Який не задовольняє поставлених вимог, не відповідає цим вимогам, певним потребам. || Виконаний недосконало, немайстерно; невправний. || Недосвідчений, невмілий (про людину). || Який не відповідає звичайним нормам, відхиляється від нормального (про стан, відчуття, життєві функції організму і т. ін.). || Нездоровий, хворий (про органи тіла, організм).3) Який не обіцяє нічого доброго, віщує лихо, небезпеку або неприємність; невтішний, сумний. || Невеселий, гнітючий. Поганий настрій. || Нещасливий, важкий, жорстокий. || у знач. ім. пога́не, -ного, с. Те, що віщує лихо, небезпеку або неприємність. || у знач. ім. пога́не, -ного, с. Що-небудь лихе, небезпечне, неприємне.4) Якому властиві негативні моральні якості (про людину). || Недоброзичливий, неприязний; злий. || у знач. ім. пога́ний, -ного, ч.; пога́на, -ної, ж. Людина, огидна своєю поведінкою, вчинками і т. ін.5) Вартий осуду (про манери, поведінку, вчинки і т. ін.). || Який ганьбить, плямує кого-небудь. || Грубий, брутальний, непристойний. || у знач. ім. пога́не, -ного, с. Те, що варте осуду. || Який виражає осуд; несхвальний, негативний.6) Непривабливий, негарний чи бридкий на вигляд. || Брудний, нечистий. || перен. Який викликає ненависть; проклятий. || перен. Нікчемний, підлий.7) етн. Пов'язаний з нечистою силою; нечистий.8) заст. Який не сповідує християнської віри, не додержується християнських заповітів у своєму житті. || у знач. ім. пога́ний, -ного, ч.; пога́на, -ної, ж. Людина, яка не сповідує християнської віри, не додержується християнських заповітів у своєму житті.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.